Криміналістика у судово-експертній практиці

Військовослужбовець ВМС США Кіт Аллен Харвард відбув 33 роки у в'язниці після засудження за зґвалтування та вбивство. Згодом його визнали невинним на підставі доказів ДНК та відпустили. Під час ув’язнення справжній злочинець залишався на волі і вчиняв інші злочини.

Кіт Аллен Харвард в 1982 році був засуджений на довічне ув'язнення за вбивство Джесі Перона і зґвалтування його дружини. За даними поліції, Перона забили до смерті ломом, а його дружину зґвалтували кілька разів. На ногах жінки виявили укуси. Судові експерти-медики визнали, що прикус збігається з прикусом 26-річного Харварда. Через 33 роки генетична експертиза показала, що вбивцею і ґвалтівником була інша людина, також військовослужбовець ВМС США - Джеррі Кротті.

Ця несправедливість правосуддя була наслідком поганого розвитку криміналістичної науки. Докази від укусу не мають жодної наукової достовірності, але вони все ще використовуються в суді.

Національна Академія Наук оцінила стан криміналістики та дійшла висновку, що багато методів, що застосовуються в суді, насправді не мають наукової обґрунтованості. Це означає, що наука, яка використовується для засудження обвинуваченого, є не надійною, тому їй не можна довіряти в суді. У відповідь на цей звіт уряд США створив Національну Комісію судових наук (NCFS), (далі - Комісія), якій було доручено вивчити ці питання та дати рекомендації щодо вдосконалення їх вирішення. Комісія, яка підпорядковується спільно Міністерству юстиції США та Національному інституту стандартів і технологій, протягом останніх років старанно працювала над виявленням проблем та пропонувала зміни для зміцнення криміналістичної науки.

Згодом Міністерством юстиції США під керівництвом Генеральних прокурорів була зупинена діяльність Комісії. Розпад NCFS - це надзвичайно упущена можливість для розвитку криміналістики та кримінального правосуддя в США. Комісія об'єднувала різноманітних зацікавлених сторін, включаючи судово-медичних експертів, суддів, юристів, адвокатів, правоохоронних органів та незалежних вчених. Вона була єдиним офіційним зв’язком між основними науками та громадами, які підтримують та користуються результатами криміналістики, особливо це стосується системи кримінального правосуддя.

Комісія рекомендувала, щоб усі методи судової експертизи були перевірені незалежними установами перед використанням у кримінальних розслідуваннях. Слід від укусу є одним із прикладів: незважаючи на відсутність будь-якого наукового обґрунтування, він все ще приймається судом до уваги.

Перед початком застосування медичної терапії, літаків та електроприладів, вони проходять перевірку у незалежних структурах.

Суспільство вимагає цього і вважає це цілком очевидним, тому має право розраховувати на таку ж криміналістичну експертизу, враховуючи суттєві наслідки від "доказів", представлених у суді.

Незалежна та неупереджена оцінка є принципово важливою для визначення ефективності будь-якої методики, яка претендує на науковість. Чітко виклавши цей принцип, Комісія створила важливий прецедент, який повинен мати далекосяжні наслідки для майбутнього розвитку криміналістики як в США так і в інших країнах світу. Суспільство повинно вимагати цієї перевірки. Наука процвітає, коли вона вільна і незалежна. Лише в таких умовах, інструменти і технології, які вона створює, можуть бути по-справжньому надійними.

Враховуючи такий стан справ, можна дійти висновку, що зміцнення та розвиток криміналістичної науки є дуже важливим у судово-експертній практиці, оскільки це допоможе встановлювати справедливість і не допускати подальших засуджень невинних людей.

Джерела:
https://www.scientificamerican.com/
https://www.justice.gov/

Читайте також:
Світовий досвід у содово-експертній діяльності
Експерт у судовому процесі