Експертиза коштористої частини проектної документації

Проектно-кошторисна документація являє собою комплект документів в графічній та/або текстовій формах, що включає розрахунки необхідних витрат. Кошторисну документацію, розроблену на стадії «проектна документація», тобто без креслень, називають об'єктним та локальним кошторисом.

При виконанні робочих дій можлива ситуація, при якій початкових інвестицій на реалізацію плану недостатньо. Це може вказувати на те, що кошторис було складено некоректно. В інших випадках суми можуть бути навмисно перебільшені виконавцем, який розраховує на те, що забудовник не має спеціальні знання, не в змозі провести аналіз проектно-кошторисних “паперів” та виявити неправдиві показники. Завищеними можуть виявитися витрати на транспорт, оплату праці, коефіцієнти для перерахунку поточних цін, інші накладні сплати. Все це призводить до фінансових втрат із боку замовника. Подібні ситуації часто закінчуються тривалими судовими розглядами.

Здійснення аналізу проектних записів в будівництві - важливий етап, який завжди передує початку створення споруд.

Дослідження проектно-кошторисної документації проводять для оцінки економічної обґрунтованості проекту, соціальної значущості запланованої споруди, ступеня відповідності нормам та регламентам, тощо. Предмет дослідження обумовлюється заздалегідь, вноситься в договір між замовником, а також ЕДСУ.

Підготовлений звіт дозволяє з'ясувати наступне:

• чи є представлені підрядником ціни на будівельно-монтажні процеси та матеріали завищеними або відповідають ринковим;
• чи дійсно для даного об'єкта необхідно впровадження всього комплексу робочих етапів, зазначеного підрядником в кошторисі;
• чи знайдеться застосування техніці, зазначеної в проекті, в яких обсягах;
• наскільки правомірно використання тих, інших коефіцієнтів;
• наскільки вірно виконані розрахунки;
• чи правильно визначені терміни;
• чи не є підсумковий обсяг фінансування завищеними;
• наскільки економічно привабливим є план;
• чи відповідає проектна документація нормативним вимогам та ін.

Помилки, допущені при проектуванні, можуть обернутися неможливістю здачі об'єкта в експлуатацію, неточності, прорахунки - неправильним вибором схеми фінансування, великими перевитратами.

У коректності кошторисних записів зацікавлені, перш за все, замовник будівництва, реконструкції або інвестор, охочий уникнути необґрунтованих, непередбачених витрат, реалізувати економічно ефективний план. Експертиза може бути цікава і виконавцю, адже він бажає отримати повну, гарантовану оплату за виконані роботи. Грамотний хід дослідження кошторисної документації дозволяє всім учасникам будівельного процесу застрахувати себе від загроз фінансового, технічного характеру, які можуть виникнути при реалізації проекту.

Проведення експертизи проектно-кошторисних документів охоплює наступні процедури:

• оцінка відповідності характеру, обсягу робіт, зазначених у кошторисі, проекту;
• оцінка обґрунтованості вартості заявлених робіт середньоринковими показниками в період проведення будівництва;
• перевірка необхідності проведення заявлених в кошторисі дій;
• звірка фактично виконаних етапів із актами про приймання форми КБ-2в;
• розрахунок обсягів, які залишилися до закінчення будівництва;
• розрахунок кількості машин і ресурсів, які необхідні для завершення роботи;
• перерахунок підсумкової вартості зведення (реконструкції) об'єкта з урахуванням результатів аналізу;
• розробка рекомендацій щодо поліпшення проектних, розрахункових операцій.

Перелік документів, потрібних для проведення експертизи:

• проектна документація по всіх розділах;
• завдання на проектування;
• техніко-економічне обґрунтування;
• звіт про результати інженерних вишукувань на ділянці під будівництво;
• план-схема, технологічна, електротехнічна частина, автоматизація процесу та ін.

Від заявника також може знадобитися документ, наявність якого дозволяє йому діяти від імені інвестора, забудовника, технічного замовника. Експертиза проводиться на основі вивчення поданих звітів та планів.

Аналіз кошторисної вартості передбачає проходження декількох етапів:

1. Оцінка капітальних вкладень. Обсяг останніх в будівництво, реконструкцію розраховують шляхом аналізу кошторисної вартості проекту. В рамках капітальних вкладень можна виділити кілька груп: будівельно-монтажні роботи, купівля виробничого обладнання тощо.
2. Аналіз прямих витрат. Ця величина безпосередньо охоплює всі обсяги будівельно-монтажних процедур, зазначених в кошторисній документації. Прямі витрати - це основна стаття вартості будівництва. Сюди входять покупка матеріалів, оплата праці робітників і фахівців, витрати на використання техніки і т.п.
3. Аналіз накладних витрат. До цієї групи належать витрати на адміністративно-господарську діяльність будівельного підприємства, організацію будівельних робіт, забезпечення умов для роботи, непрямі витрати (сплата відсотків за банківськими кредитами, витрати на рекламу, т.п.).

Важливий етап експертизи - це визначення собівартості будівельної продукції. Собівартість показує на ефективність будівельного виробництва в цілому, дозволяє контролювати обсяги поточних витрат на виконання робіт, оцінювати результати фінансової діяльності підприємства.

За підсумками проведення експертизи видається висновок, оформлений у встановленому порядку. Він може бути позитивним та негативним. Позитивний висновок клієнт отримує, якщо проектна документація відповідає будівельним нормативам, а виявлені недоліки оперативно, повністю усунені (в термін, що не перевищує період проведення експертизи). У разі, якщо зауважень багато і внести зміни в схему до завершення експертних робіт не надається можливим, замовнику видають негативний висновок, або укладають додатковий договір про продовження терміну дослідження на той час, який потрібен для усунення недоліків.

Ми маємо можливість підвищувати якість експертизи проектів, залучаючи до роботи атестованих експертів високого професійного рівня, фахівців-практиків, в арсеналі котрих великий досвід роботи.

Експертиза будь-яких проектів будівництва може проводитись за ініціативою замовника. Але є випадки, коли ця процедура є обов’язковою. Отже, згідно з законодавством України, обов’язковому дослідженню підлягають наступні об’єкти:

• Клас відповідальності яких належить до споруд с середніми, значними наслідками (СС2 та ССЗ).
• Ті, що будуються на територіях із особливими (складними) інженерними, техногенними, геологічними умовами.
• Для спорудження яких залучаються бюджетні кошти та гроші державних та комунальних організацій, або кредитних коштів, які мають держгарантії, а вартість кошторису більше ніж триста тисяч гривень.

Клас наслідків визначається відповідними нормативами, стандартами, будівельними правилами та згідно з законодавством. Проектна організація (за погодженням із замовником) відносить кожен будинок, споруду, окрему їхню частину до незнаної (СС1), середньої (СС2), значної (СС3) категорії. Перевірка правильності присвоювання також перевіряється експертизою проектів.