Важливо пам'ятати, що суддя це людина зі звичайними фізичними можливостями та він не може в усьому розібратися, він тільки зважує аргументи позичальника та банку.
Якщо розрахунок банку викликав у позичальника кредита сумнів, то для судді потрібно не просто описати помилки банку в розрахунку, а позичальник повинен привести свій альтернативний, правильний розрахунок.
П'ять помилок по кредитній заборгованості
Ми каснемся саме того випадку, коли у вас виникла суперечка за кредитною заборгованістю з банками, особливо того випадку коли справа дійшла до суду.
Так що потрібно знати?
Основні помилки - це пустити процес на самоплив і сподіватися, на наступне:
- на суддю, який можливо у всьому розбереться;
- на ймовірний досвід адвоката в судах
- на власну хитрість всіх обдурити,
- не варто сподіватися на сумлінність юристів банку
- поширена помилкова це думка, що якщо у позичальника є заставне майно, тому кредитний борг не може нести особливої небезпеки, так як застава нібито повинна покрити всі ризики.
1) Перша помилка в тому, що суддя у всьому розбереться.
Є маса причин чому це не так.
І навіть якщо опустити ризик можливої ангажованості судді, то в самому судовому процесі переважно завжди діє принцип змагальності. Тобто коли кожна сторона доводить свою думку, використовуючи максимум своїх аргументів.
Важливо пам'ятати, що суддя це людина зі звичайними фізичними можливостями та він не може в усьому розібратися, він тільки зважує аргументи позичальника і банку.
Якщо розрахунок банку викликав у позичальника кредиту сумнів, то для судді потрібно не просто описати помилки банку в розрахунку. А позичальник привести свій альтернативний, правильний розрахунок.
Звичайно багато позичальників не мають вдалого досвіду, в розрахунку заборгованості, а при спробі зробити свій розрахунок завжди допускають масу помилок, в т.ч .:
- в правильному розподілі вироблених позичальником оплат, скільки розподілити на тіло і скільки на відсотки,
- в тонкощах нарахування відсотків (факт / факт; факт / 360; 360/360 днів),
- розподіл оплат при достроковому або прострочений погашенні кредиту,
- обґрунтованості розміру пені або штрафів нарахованих банком,
- багатьох інших питань розрахунку заборгованості.
Будь-яка помилка в перерахованих операціях поставить під сумнів зроблений позичальником розрахунок. В результаті суд майже завжди Не бере розрахунки позичальника до уваги.
Якщо справа потрапила до суду з ініціативи Банку, то часу у позичальника дуже мало. Позичальникові потрібно терміново проводити консультації не тільки з досвідченим адвокатом, а й з досвідченим судовим-експертом економістом.
Адвокат знає, як влаштований процес розгляду справи в суді, тобто знає процедуру взаємодії з судом, терміни і порядок подачі документів.
А судовий-експерт економіст - це досвідчений фахівець, який проконсультує по самій суті розрахунків, щодо обґрунтованості розміру самої суми заборгованості.
При необхідності експерт-економіст проконсультує в правильності питань на експертизу.
2) Так ми підійшли до другої помилку, яка полягає в помилковій думці, що адвокат у всьому розбереться сам.
Що ж насправді.
Крім того, що адвокат не спеціалізується на перерахунку суми змий заборгованості, важливо переконатися, що у адвоката є досвід саме в кредитних спорах.
Наприклад, можна запитати: які саме його вдалі справи по кредитах можна знайти в реєстрі судових рішень?
Якщо ви не бачили конкретно виграних справ саме Вашим адвокатом і саме за кредитними спорах, то цілком може виявитися, що цей адвокат знає про кредитні суперечках не більш ніж його клієнти.
За останній рік сотні кредитних суперечок програні авторитетними адвокатами, але які не мали досвіду саме в кредитних спорах.
Наприклад, можна сказати, що тільки недосвідчений адвокат може піти до суду за кредитною заборгованістю, не проконсультувавшись заздалегідь з судовим експертом, за наявним банківського розрахунку заборгованості.
Досвідчений адвокат (юрист), не може знати все банківські проводки і правила нарахування. Насправді адвокат просто вміло керує процесом проходження справи в суді, але він не може, а тим більше не повинен сам розраховувати заборгованість по кредиту.
Важливо відрізняти, що юрист і економіст - це зовсім різні спеціальності.
А кредитний суперечка - це той випадок, коли потрібні знання і юриста, і досвідченого економіста.
Розмір боргу по кредиту, включає в себе питання бухгалтерських розрахунків і банківських проводок.
Тому суперечка за кредитами майже ні коли не може проходити без судового експерта економіста.
Не можна плутати судового-експерта економіста з аудитором, докторомі наук або звичайним бухгалтером, тому що це зовсім різні спеціальності.
А позичальникові потрібен саме судовий експерт-економіст, тобто практик який спеціалізується на кредитах. У експерта важливо теж уточнити чи є у нього практика кредитних суперечок.
Обзвон і пошук найдешевшого адвоката, як і пошук найдешевшого експерта-економіста це величезна помилка. Підготовка та забезпечення роботи хорошого експерта-економіста коштує чималих грошей. Тому якщо ви знаходите експерта який згоден провести дослідження вашої заборгованості дешевше ніж за 5тис.грн то обов'язково варто уточнити його практичний досвід.
3) Наступна помилка.
Закидати суддю масою своїх аргументів, заплутати суддю: а раптом чогось не будь цим доб'ємося,
По-перше, суддю ви не злякає великим потоком інформації, таких випадків у нього багато.
По-друге, Ви дуже швидко можете зіпсувати враження про свою раціональності. Тобто навівши кілька сумнівних аргументів, ви можете остаточно зіпсувати думку судді про себе і про те, що ви здатні приводити здорові аргументи.
Навіть привівши в подальшому вагомі аргументи вас вже можуть не сприймати.
Тому не рекомендується наводити безліч спірних аргументів.
Також такий підхід має своє відображення, в виборі кількості аргументованих питань, на експертизу.
Важливо розуміти, що позичальникові разом з адвокатом потрібно самим зуміти грамотно сформулювати питання на експертизу.
У той же час якщо ставити питання для економічної експертизи навмання, то виходить велика кількість питань, що значно збільшить вартість її проведення.
Але велика кількість питань не тільки сильно підвищать вартість експертизи, але й не принесе або загубитися відповідь на найважливіший для позичальника питання.
Щоб уникнути перерахованих помилок краще проконсультуватися заздалегідь з судовим експертом економістом.
4) Четверта помилка - це сподіватися на сумлінність співробітників банку.
Важливо знати, що з боку і банків і кредитних спілок є безліч порушень не тільки в оформленні кредитних договорів, в порядку видачі кредитів, а й в подальших нарахуваннях і розрахунках самої заборгованості.
Готуючись до кредитного спору позичальникові обов'язково потрібно ознайомитися з законом «Про захист прав споживачів» та Інструкцією Національного банку про «Правилах надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» №168.
У цих нормативних документах необхідно уважно подивитися яку інформації банк зобов'язаний повідомити позичальника в кредитному договорі і порівняти з тим, що він насправді вказав в договорі.
Будь-яке приховування інформації банком може трактуватися як махінації, а саме як ведення позичальника в оману.
Також велика кількість помилок допускається співробітниками Банку в бухгалтерських проводках. В результаті таких помилок позичальнику нараховуються завищені зобов'язання, а гроші, які він повернув губляться на різних рахунках.
5) П'ята помилка в наступному: «кредитний борг не може нести особливої небезпеки, тому що заставне майно повинно покрити всі ризики ».
Але на практиці виходить, що для погашення кредиту іноді потрібні кошти, які в десятки разів перевищують суму отриманого кредиту. Такому величезному боргу можуть посприяти:
- приховані відсотки і комісії в договорі;
- помилки самих співробітників банку в розрахунку заборгованості;
- введення в оману при видачі кредиту.
Тому важливо розуміти, що після того як у вас заберуть заставу ви будете відповідати не тільки всім іншим майном, а й своїми майбутніми доходами.